Є така Ірина Омельченко, дочка генерал-лейтенанта Григорія Омельченка, — активістка соцмереж, яка активно пише на тематику, якою спочатку якийсь час тому захопився її батько.
Я познайомився з Г. Омельченком, коли він ще був капітаном міліції, викладав у вищій міліцейській школі на Соломʼянці й був членом Асоціації Українських Правників (АУП), відповідальним секретарем якої я був у 1993–1994 роках.
Офіс АУП знаходився на Червоноармійській (тепер це Велика Васильківська) вулиці у будинку за номером 64 навпроти Республіканського стадіону. Ще молодий Омельченко жив тоді десь неподалік, вранці ходив на стадіон побігати, а потім навідувався до мене, щоб перекинутися словом-другим чи обмінятися анекдотами.
Замавши в друзях на ФБ Ірину Омельченко, я швидко зʼясував, що вона — дочка того самого Омельченка й пару разів попросив її передати батькові вітання, а заодно й попросити, щоб він налагодив зі мною зв’язок електронною поштою.
Ні на перше, ні на друге моє повідомлення І. Омельченко не зреагувала. Точніше буде навіть сказати, що вона проіґнорувала мої повідомлення. Оскільки така поведінка характерна для більшості сучасних молодих людей, я не став набридати дочці мого давнього знайомця.
Пости Ірини продовжували появлятися у моїй стрічці, а потім… перестали. Це мене заінтриґувало, і я вирішив вийти на профіль молодої Омельченко, і відтак виявив, що вона від мене заблокувалася.
І тут мені надіслали скріншот із сторінки «Вселенські Символи і Знаки Перемоги УкРАїни», яка повʼязана з Іриною Омельченко і на якій ця ж Омельченко розмістила символи з восьмикутною зіркою, не вказавши, звідки вона їх взяла.
Не знаю, кому належить емблема чи лого, зображене на скріні ліворуч, та це не так і важливо. Поговоримо про те, що зображено праворуч.
Власне восьмикутна зірка чисто червоного кольору (таке її оригінальне зображення), яку ви можете легко знайти на старовинних українських вишивках та інших традиційних українських (та й не тільки українських) зображальних формах, гуляє по інтернету, мабуть, стільки, скільки існує інтернет.
І. Омельченко такого зображення, очевидно, не знайшла чи й не шукала. Вона пішла найпростішим, але не вельми порядним шляхом: бувши серед моїх друзів, побачила лоґо моєї компанії «Україна Інк» і вирішила його «позичити», але в дивний спосіб — видаливши текстову частину (назву бізнесу, рік заснування і мотто).
У той же день, коли Омельченко оприлюднила свій пост, про факт крадіжки мої колеги написали на нашій тематичній сторінці «Український Вашинґтон», яка є проектом моєї компанії «Україна Інк», яка знаходиться в околиці столиці США.
Наше лоґо виконав художник Андрій Мудрагель у трьох варіантах: два кольорових і один чорно-білий (для виготовлення печатки). Кольорові варіанти лоґо ви можете побачити нижче:
Неважко помітити, що Омельченко скористалася другим варіантом, декілька разів перекопійовуючи лоґо в процесі видалення текстової частини.
Звісно, якість зображення втрачено. Але мова тут не про якість, а про сам факт крадіжки, тобто несанкціонованого використання, та ще й з маніпуляціями.
Чи не боязнь бути пійманою на цьому вчинку й спричинилася до того, що дочка мого давнього знайомця зважила за доцільніше просто забарикадуватися від мене?
Ірина Омельченко не перша і, на жаль, вона не остання у своєму посяганні на чужу власність. Ось вона власною персоною:
А це — заставка на профілі І. Омельченко у Фейсбуці:
Ну, і насамкінець ще цікавий прояв таланту нашої героїні, з якого напрошується висновок, що вона має невситиму пристрасть до запозичень. Читаємо запис, зроблений буквально цими днями (24–25 листопада):
Зіставте текст Ірини Омельченко на цьому зображенні з текстом на наступному зображенні, виконаному моїми колегами року, здається, 2016-го з використанням тези із однієї з моїх статей:
Стаття з цією тезою увійшла до збірки «Українізація як факт і фактор системних змін» (Вашинґтон, 2019), та ще й була винесена на обкладинку цієї збірки:
Така-от цікава ситуація, яка, можливо, пояснює й те, чому Григорій Омельченко не вийшов на прямий зв’язок зі мною.
Володимир Іваненко
26 листопада 2023 р.
* * *
Продовження історії
Не тільки з нами має проблеми Ірина Омельченко. Наші читачі підкинули нам ще один доказ недоброчесності цієї молодої особи. Читайте на сторінці «Сезони душі» запис Ольги Давидової та Олени Олешко з Дніпра:
* * *
Рідні, якщо ви побачите злодіїв та крадіжку — завжди зупиняйте це!
⠀
Що трапилося сьогодні?
⠀
Ми побачили допис у одній групі, яка називається не аби як, а “Вселенські Символі та Знаки Перемоги УкРАїни”.
⠀
Автор цієї групи розмістила в ній допис про Сварога із фото. Коли ми побачили це, то пару хвилин не могли зрозуміти, ЩО ЦЕ?
⠀
Ось що вона зробила.
⠀
Взяла аматорське поганої якості фото Аркану Сварог із нашого Оракула ”Коловорот. Боги” Навмисно обрізала його частину та написали на ньому свій текст.
Взяла текст із нашої книжечки-інструкції до Оракула та вставила його у свій допис, як свої думки та слова. І змінила автентичну назву нашого Оракула “Коловорот. Боги. Всесвіт Української Архетипіки” на свою назву.
⠀
Тож зараз назвемо це так, як це насправді називається.
⠀
Це – умисна крадіжка інтелектуальної власності.
Це обман людей, які довіряють цій жінці. Яка поплюжить красу, створену іншими та видає створене іншими за своє.
⠀
Любі, по-перше! За наш з вами Оракул будьте спокійні! Ми подбали, щоб він був захищений на всі 100! Ви ж знаєте, що ми вже оформили на нього Свідоцтво про авторське право.
⠀
По-друге. Ми вже надіслали цій жінці попередження. Якщо це ще хоч раз повториться, то ми подамо на неї у реальний суд.
⠀
По-третє. Якщо ви колись побачите у соцмережах щось подібне. Чи з нашим Оракулом чи з чимось ще. Майте Силу та не соромтесь назвати злодія злодієм! А крадіжку – крадіжкою. Бо ми з вами за ці два роки війни вже побачили, до чого приводять
“а что тут такого”
“все ваше — наше”
та повна відсутність поваги до чужих кордонів
і повна відсутність етичних норм та порушення правових норм.
⠀
Ми з вами зараз виборюємо вильну, красиву, правову України. Де ми зможемо творити та жити. Де буде панувати державний та божественний закон
Тож робимо все, щоб вона насправді стала такою!
⠀
А кармічну відповідальність залишаємо Рідним Богам.
Вони добре знають, як розібратися з цим!
⠀
I додаємо до цього допису скріни. Щоб ви знали в обличчя “героїв”. А ще фото НАШОГО СВАРОГА. Та нашого свідоцтва про авторське право.
Бо це красиво та чесно!
⠀
Слава рідним Богам! Слава Україні!
⠀
Обіймаємо вас!
Ваші Ми.
Ольга Давидова, Олена Олешко
28 листопада 2023 р.