ОПТИМІЗАЦІЯ У ФІРМІ «МІСТ»

Чи має сенс повний перехід фірми «Міст» на електронне декларування?

Предметом окремих розмов останнім часом став намір фірми «Міст» повністю перейти на електронні декларації. Окремі співробітники фірми подають це як вимогу української митниці, у свою чергу, обумовлену процесом диджиталізації України як однієї з ідей-фікс президентства В. Зеленського.

Україна, Інк співпрацює з фірмою «Міст» понад 26 років. Не скажу, що ця співпраця аж такою продуктивною: те, що для «Мосту» є основним видом діяльності, для нас це було і залишається таким собі супутним ділом.

Як журналіст, я не брав безпосередньої участі у створенні тижневика «Міст», яку ставив на ноги як його перший редактор мій колишній студент Валерій Степанюк. Ряд моїх рекомендацій і порад було враховано. Пізніше упродовж певного часу газета трималася на плечах ще двох моїх студентів. Зараз часопис продовжує виходити як пристойне і респектабельне видання.

Цим хочу сказати, що досить добре знаю «Міст» зсередини. Так-от, я також добре знаю, що у ставленні до сучасних технолоґій керівництво «Мосту» завжди було досить консервативним. І в мене є неспростовний доказ.

У другій половині 1990-х років, коли почалася й наша співпраця, я був вельми активним в інтернетному бізнесі, і мій вебсайт EastEurope.org був одним із найбільших україномовних сайтів того часу (понад 500 сторінок).

Вельми плідно я співпрацював із добре відомою тоді американською компанією MyFreeOfficeOnline.com, координуючи і консультуючи мережу україномовних і російськомовних користувачів (понад 130 сайтів); на жаль, названа компанія не пережила інтернетну кризу 2000 року.

«Міст» не мав тоді ніякого представництва в інтернеті, і я почав методично навіювати керівництву фірми «Міст» ідею створення свого сайту. Ті, хто спілкувався зі мною особисто у відповідь казали мені: воно нам не потрібне. Я написав декілька листів власникові компанії Ростиславу Кисілю, але на жодний мій лист він так і не відповів.

Крапля, як відомо, камінь точить. П‘ять років мого капання на мізки «містівців» таки дало плоди, у фірми «Міст» нарешті з‘явився вебсайт Meest.net. Сьогодні ви маєте можливість користуватися цілком модерним сайтом Meest.com.

Якийсь час я працював менеджером з виробництва (копіювання та друку) у крупній американській компанії Staples. У підпорядкуванні копіювально-друкарських центрів цієї компанії є й представництва потужної пересилкової американської фірми UPS (United Parcel Service). Отож для мене була нагода ознайомитися з тим, як UPS працює із своїми агнтами (в нашому прикладі — пунктами прийому пакунків у Staples).

«Це ж і “Міст” міг би подбати у такий спосіб про своїх аґентів, забезпечивши їх аналоґічними станціями», — подумалося тоді.

І UPS, і FedEx так само технологічно забезпечують і незалежних аґентів — не тільки мережу ParcelPlus, а й тих, хто відкриває індивідуальні пункти прийому пакунків для названих вище та й інших компаній, зокрема й пошти (USPS).

Звісно, про таке технолоґічне забезпечення аґентів фірми «Міст» навіть розмов не було, що також є доказом консервативності власників і менеджерів компанії.

І ось на тобі! «Міст» вирішив різко перейти на електронні декларації, категорично відмовившись від традиційних паперових форм. У контексті української диджиталізації це здається нормальним і зрозумілим, хоч гарячковість, непідготовленість і бездумність дивує. Ну, нехай в Україні — там такі круті віражі у веденні бізнесу нікого не дивують. Але ж ми — в США!

Сполучені Штати — лідер технолоґічних інновацій, але тут не вдаються до таких різких змін і крутих віражів. Навпаки — тут нарівні з електронним декларуванням продовжує існувати й традиційне заповнення паперових форм. І UPS, і FedEx, i USPS ніколи не скажуть вам: ми не будемо опрацьовувати вашу декларацію, бо ви її заповнили від руки.

Звичайно, «Міст» — приватна компанія, і вона може запроваджувати свої правила й порядок оформлення документів, як заманеться її власникам чи менеджерам. Відмовляючись від паперових декларацій, «Міст» неминуче втратить певну частину своєї клієнтури. Ну, це його проблеми.

Але ж у США, на відміну від України, ефективно працює захист прав споживачів. Отож може статися так, що внаслідок скарг уряд США застосує свою владу. Не виключений і інший варіант — груповий позов (class action). Це коли споживачі об’єднуються, щоб притягти до суду й наказати злісного порушника їхніх прав. Якась юридична фірма, що спеціалізується на цьому, може ініціювати таку справу…

Отож «Міст» принаймні на території США грається з вогнем, коли висуває своїм аґентам вимоги: якщо ви повністю не перейдете на електронне декларування, ми припинемо працювати з вами.

Простеньке розслідування показує, що така раптова диджиталізація декларування вантажів, що їх люди із-за кордону пересилають в Україну, не має жодного відношення до української диджиталізації. Це — перше.

Друге — Митна служба України також жодних вимог щодо повного переходу на електронне декларування фірмі «Міст» не висувала і не висуває. Чому? Тому, що для неї немає значення, декларація заповнена електронно чи від руки — головне, щоб номер на пакунку збігався з номером декларації та у відомості (саммері), яка супроводжує контейнер. Поінформовані люди так і кажуть.

Нам (поки що) не вдалося встановити, чи переходять на виключно електронне декларування представництва фірми «Міст» в країнах Європи, Азії та інших континентів, де працює «Міст».

Цілком можливо, що обговорюваний нами перехід фірми «Міст» на електронні декларації — суто місцева (американська) ініціатива нового ґенерального менеджера дочірньої компанії «Мосту» — «Міст-Америка» Юрія Лісовського.

Якщо Р. Кисіль, призначаючи нового ґенерального менеджера, поставив перед ним завдання оптимізувати роботу компанії «Міст-Америка», щоб зберегти або й підвищити прибутки власника й менеджерів вищого ешелону у нинішніх складних умовах, тоді, можливо, Ю. Лісовський і вчинив так, як наказав йому бос.

Перш за все, оптимізацію ми відчули на якості комунікацій головного офісу з аґентами. Щоб одержати відповідь на якесь запитання електронною поштою, треба написати не один, а три-чотири-п‘ять запитів, та й відповіть буде неповною.

Ще один вид оптимізації компанії «Міст-Америка» — різке зменшення розміру комісійних аґента за перевезення комерційних вантажів. Таке враження, що «Міст» тепер не зацікавлений у збільшенні комерційного вантажообороту.

А тепер повернемося, до найголовнішого виду оптимізації роботи фірми «Міст» на прикладі окремо взятої дочірньої компанії «Міст-Америка». Наші джерела повідомляють, що в офісі компанії була людина (звуть її, здається, Марією), обов‘язки якої зводилися до одного-єдиного завдання — заганяти в систему базові відомості про зібрані пакунки, на основі яких формувалася відомість (саммері чи як там ще це назвіть), яка супроводжує контейнер з вантажем і яка є головним документом для митниці в Україні (і митниці байдуже, у якому форматі — рукописному чи електронеому — додано декларації до цього документу).

Так-от, пан Лісовський оптимізував «Міст-Америку», ліквідувавши цю посаду і звільнивши Марію. Оскільки вивільнених коштів навряд чи вистачило б на забезпечення комп‘ютерами та принтерами бодай частини аґентської мережі, було вирішено надати ці системи дещиці найбільших аґентів, а решту витрат на комп‘ютери і принтери разом із обов‘язками увільненої Марії повністю перекласти на плечі менших і зовсім маленьких аґентств.

Мудро, чи не так? Це називається убити одним пострілом двох зайців. «Міст-Америка» зекономив одну невелику (очевидно, мінімальну) зарплату і водночас віддав у аутсорсинґ чималий шмат своєї роботи.

Про зацікавлення й заохочення аґентів, звісно, немає й мови. Більше того, співробітниця головного офісу по імені Ірина (прізвище називати не буду) дістала завдання, як вона каже, від керівництва обдзвонювати аґентів і ставити їх перед фактом: якщо ви не перейдете на електронні декларації до такого-то числа, ми не будемо опрацьовувати ваші пакунки. Лише делікатність жінки не дає достатніх підстав назвати це шантажем.

Цікаво, що пані Ірина дуже щиро намагається довести до аґентів, що агентська співпраця з «Мостом» — це їхній приватний бізнес і що комісійні, які вони одержують, і мають піти на придбання комп‘ютера, принтера, паперу, чорнила і т.ін. Звичайно, поза її увагою залишилася оренда складських приміщень, оплата праці зайнятих людей та інші витрати.

Наші співрозмовники звертають увагу на таку важливу особливість бізнесу, як забір пакунків за місцями проживання чи роботи відправників. Ця ділянка роботи аґентів стає особливо загроженою: комп‘ютер і принтер із собою не повезеш. Отже, буде втрачена частина клієнтів, які з тих чи інших причин не можуть приїжджати до стаціонарних пунктів прийому.

Ще більше, сказали мені, постраждають аґенти, які спеціалізуються лише на пікапах і які взагалі не мають стаціонарних пунктів прийому, де можна було б поставити комп‘ютер і принтер.

Словом, оптимізація від Ю. Лісовського породжує цілу низку проблем, які аж ніяк не виправдують скорочення малооплачуваної штатної одиниці, яка ґарантовано убезпечувала від цих та інших проблем.

Один мій дуже поінформований співрозмовник припускає: якщо все, що супроводжує перехід на електронні декларації, іде від самого Р. Кисіля, можливо, що «Міст» у такий спосіб хоче «скинути з себе приватний посилковий бізнес і зосередитися на комерції». Під комерцією мій співрозмовник має на увазі консолідацію й розсилку товарів, замовлених покупцями в інтернет-крамницях. Цілком можливо…

Насампочатку я зауважив, що корпорація «Міст» не вельми відкрита до новітніх технологій і інновацій. Юрій Лісовський, заступаючи на посаду ґенерального менеджера, звичайно, міг принести з собою щось справді нове, зокрема — й новітню технологію процесування електронних декларацій.

Для такої фірми, як «Міст» чи навіть «Міст-Америка» було б по кишені замовити розробку спеціальної проґрами нового покоління. Як нам стало відомо, на це він не сподобився. Він просто вирішив відкрити аґентам доступ до системи обліку пакунків, яку «Міст» використовує ще з 1990-х років і яка відтоді не зазнала ніяких змін.

«Я з цими електронними деклараціями мучилась два роки. Цей портал з 90-х потрібно прибрати і створити новий і зручний для агентів», — пояснила мені колишня ґенеральна менеджерка компанії «Міст-Америка» Наталія Брандафі.

Чи усвідомлять у фірмі «Міст» у цілому і в компанії «Міст-Америка» зокрема необачність і помилковість гарячкового, непідготовленого і бездумного переходу на електронні декларації? Запитання нериторичне. Відповідь на нього дасть час.

А тим часом значна частина і аґентів, і клієнтів фірми «Міст» можуть переключитися на інші компанії, які уже наступають на п‘яти тій же компанії «Міст-Америка» в США. «”Дніпро” краще доставляє і розмитнює ніж “Міст”» — каже Н. Брандафі.

«Дніпро» та «Роксолана» — давні конкуренти «Моста». Свого часу «Міст» через ціновий коучинґ (price coaching) зробив усе, щоб задушити ці дві компанії. По відношенню до «Роксолани» це вдалося. А «Дніпру» пощастило вижити, наростити м‘язи, розправити крила й успішно розширювати ринок. Зокрема, і завдяки слабкості менеджменту «Моста».

***

Сподіваюся, ця стаття спонукає до серйозного обговорення всього, що нині відбувається у фірмі «Міст» і навколо неї. Чекаємо відгуків і коментарів як від аґентів, так і клієнтів. Цікаво також почути думки і співробітників та менеджменту фірми «Міст» та її дочірніх компаній.

Ми охоче опублікуємо висловлені ними думки. Якщо хтось не хоче публічно ідентифікувати себе, ми ґарантуємо анонімність. Будь ласка, пишіть нам на електронну пошту ukrainainc@yahoo.com або через контактну форму на цьому сайті.

Поширення і обговорення цієї статті в соцмережах також заохочується.

Володимир Іваненко, Президент «України, Інк».

24 листопада 2022 р.

До теми:

Leave a Reply

%d bloggers like this: